Зустріч з мером міста Бровари по питанню забруднення повітря Трикотажною фабрикою “Роза”. Відео.

18.06.2020 року активісти і жителі ЖК”Фамільниій”, який найбільше страждає від викидів ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», зустічалася з мером міста Бровари Ігор Сапожко, щоб з’ясувати, як Броварська міська рада буде вирішувати проблему викидів підприємства в атмосферне повітря, які можуть створювать серйозну небезпеку ☠☠☠ для здоров’я жителів прилеглих будинків.

Нам повідомили, що на зустрічі з мером 17.06.2020 року керівник Трикотажная Фабрика “Роза” повідомив, що підприємство використвоує в виробництві сучасне обладнання з дотриманням всіх екологічних норм, і що в повітря викидається лише пара після фарбувального та сушільного процесу, а шкідливі залишки очищуються скрубером.
За “випадковим збігом обставин”, саме коли жителі ЖК “Фамільний” почали активно скаржитися і разом з представниками місцевої влади відвідали підприємство – з’ясувалося що відбулося аварійне відключення скрубера.
Керівник фабрики Роза запевнив, що таке відключення відбувалося 2 рази за весь час роботи підприємства.
Але жителі ЖК “Фамільний” повідомляють, що викиди 💭💭💭 вони бачать постійно, кілька разів на день, в різний час. Про що є числені відео і фото 📸 фіксування. І викиди не тільки мають запах, схожий на нейлон, але й синій колір.

Що ж викидае в повітря “Роза”, що має синій колір і неприємний запах? Навряд це щось корисне для здоров’я ☢☢☢.
Як один із варіантів вирішення проблеми була надана пропозиція збудувати високу трубу, що має зменшити неприємний запах, який іде прямо в вікна жителям будинку. Але яка різниця розпилювати хімікати з висоти 5 чи 25 метрів? В обох випадках вони потраплять в легені жителів прилеглих будинків.

Підприємство отримало дозвіл на викиди 22.01.2019 року, активно жителі почали відчувати проблеми з вересня 2019 року.
На питання яким чином підприємству з 2 категорією небезпеки було дозволено розташувати виробництво в 1,5 метрах❗❗❗ від житлового будинку – відповіді не було отримано.

Чекаємо які кроки для вирішення проблеми будуть зроблені підприємством та місцевою владою, а поки що продовжуємо глибоко вдихати “безпечні” викиди.
А поки ми вдихаємо – зрозуміло одне: щоб про проблему почули – потрібно про неї говорити. А щоб вирішити проблему – потрібно діяти.